30 січня у підвальному приміщенні ресторану «МузаБар» відбулася перша гра нового сезону «ЩДК по-полтавськи». Частина зібраних коштів буде направлена на підтримку окремих підрозділів ЗСУ.
Участь в новому сезоні (а минулий не був зіграний через війну) підтвердили 14 команд. Серед учасників — як досвідчені колективи, так і новачки. Кожного місяця планується проведення однієї гри, а підсумки сезону підбиватимуться за сумою балів, набраних кожною з команд.
Стартову гру сезону впевнено виграла команда «Барбара Бар» (капітан — Вадим Сухотін) — 21 бал із 36 можливих. Місця з другого по четверте розділили «Вабі Сабі», БТВ та «Шабля» — по 18 очок. Також у п’ятірці кращих — команда «Шляхта» (16 пунктів). Переможці та призери отримали прекрасні книги українських видавництв, а кращий знавець ігрового дня — Катерина Кролевська — квиток на моновиставу Наталії Могилевської від редакції «Полтава 365».
Наступна гра запланована на 21 лютого.
І за традицією, наводимо нашим читачам одне з авторських питань минулої гри.
Дядько Мішо, який завжди сяяв усмішкою, був останнім представником своєї професії в Сараєво і став символом духу міста. Після його смерті у 2014 році до стільця на вулиці маршала Тіто перехожі приносили квіти, свічки та… що ще?
Відповідь: взуття. Залік: туфлі, чоботи, мешти, черевики.
Коментар: «сяяв» — невеличка підказка в питанні. Чіка Мішо (дядько Мішо) із косовських ромів був спадковим чистильником взуття. Почавши працювати на вулицях Сараєво у 1952 році, він продовжував чистити взуття понад 60 років. Дядько Мішо пережив усю облогу Сараєво, не бажаючи залишати вулиці міста та підгодовуючи вуличних собак. Безжурний дядько Мішо назавжди залишився в пам’яті містян.
ЩДК, проєкт, інтелект, дозвілля